Свято Сивояра (Овсень Великий, Сивий Яр, Радогощ, Світовит)



23 вересня 7520 (2012) року
Запрошуємо усіх, хто хоче долучитися до Звичаїв Предків наших!

Початок о 10.00

Місце проведення Свята – Журавлівський гідропарк, нижня частина острова (після переходу через міст повернути праворуч і пройти до кінця острова). Проїзд від ст. м. Київська трамваями №26, 16, від ст. м. Радянська автобусами №241, 272 до зупинки «Гідропарк».

Брати з собою їжу для братчини, з напоїв – квас, вода, узвар, сік.
Пиво та інші алкогольні напої приносити забороняється.



Сивий Яр в Поконі Рода Всевишнього суть осінній прояв Діда нашого – Дажбога Присвітлого. Свято на його честь відзначалося слов’янами по закінченні господарських робіт, а сам його лик – Сивояр – вшановувався аж до Різдва. Овсень суть одне з імен Сивояра, від того й сам річний відрізок називається в його честь – осінню. Під такою назвою вшановувався двічі – як Великий і як Малий. Значення слова достеменно не з’ясовано, найбільш переконлива теорія говорить про те, що воно походить від давньоруського «оусинь» - синій, блискучий. Воно позначає небо у період, коли Овсень перетворюється на Корочуна, вмирає, та народжується як Божич, звідси і одна з назв грудня – «просинець».

Найстарішою назвою Овсеня в русинів є Ясень як позначення старості, мудрості, ясності розуму. Незважаючи на те, що Овсень розпочинає найтемнішу частину Річного Кола, його ім’я пов’язується зі світлою частиною, з Новим Роком. Овсень є перехідним періодом, місточком з одного літа в інше.

Великий Овсень відзначається на третій день осіннього рівнодення. Малий Овсень припадає на Корочуна, що підтверджується обрядом посівання, властивим Новорічним святкам, та назвою цього дійства в німецькій мові: «owsen» - посівати.
Головні обряди на честь Овсеня пов’язані з земельними, господарськими роботами, точніше їх завершенням та єднанням родів. Адже після закінчення жнив, роди збирались на спільні громадські свята, в цей же час весі (господарі) справляли весілля. Тому Сивояр суть опікун багатств та статків наших, він знак єдності родів Русинів.

Образ Овсеня малюєтся як вершник з багатими плодами в десниці та пучками сухих квітів у шуйці. Він розподіляв багатства землі між Родовичами, наділяючи чесних і працьовитих та караючи ледарів та злодіїв. У народі побутує приказка: «Овсень на строкатому коні їздить».

Головними дійовими особами цього свята є старші люди й одружені пари, що мають дітей. Обов`язкові атрибути свята - Дідух як символ Велеса, що входить у силу, зерна жита, пшениці і вівса, та великий калач. На Руяні великий калач був заввишки з людину. Цей калач символізує багатство всього роду, підсумок досягнень вогнищан. Також він відображує уявлення про Старе Могутнє Сонце, яке восени вже не гріє, але від нього залежить урожай. Цього дня влаштовується велика братчина. На неї сходиться весь рід, до родового столу кожен приносить найкраще від столу сімейного. Проводиться обряд пророцтва на майбутнє.



14 09 2012 - 16:39
----------------------------------------------------------------------